1 листопада 2022 року набула чинності Конвенція Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» або іншими словами Стамбульська конвенція, яка спрямована на захист, запобігання та протидію насильству стосовно жінок та домашньому насильству.
Цей документ визначає насильство проти жінок як порушення фундаментальних прав людини та прояв гендерної дискримінації та визначає перелік дій, які повинні бути криміналізовані, серед яких, зокрема, фізичне, психологічне, економічне та сексуальне насильство.
Стамбульська конвенція передбачає захист жінок від усіх форм насильства та дискримінації, рівність між жінками й чоловіками, політику та заходи для захисту всіх жертв насильства й надання їм допомоги як в мирний час, так і під час війни. Дана угода ґрунтується на принципах, що домашнє насильство не є приватною справою і вимагає спільних зусиль для його подолання як від органів державної та місцевої влади, так і від громадськості. Ратифікація Стамбульської конвенції передбачає створення спеціалізованих сервісів для жінок і дівчат, які страждають від домашнього насильства.
Домашнє насильство під час війни – це поширене явище, яке стає ще більш небезпечним, ніж у мирний час. Низький рівень доходів, безробіття, втрата місця проживання – все це призводить до непорозумінь та негараздів у сім’ї та може переростати у насилля. Людям, які зазнали такого насильства зараз, складніше знайти вихід – вони часто обмежені у пересуванні, їм немає в кого попросити про допомогу, вони ще більше залежать від кривдників фізично й матеріально.
Нещодавно на Національній гарячій лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації проводилось опитування абоненток, постраждалих від домашнього насильства. Лише 40 із 202 жінок зіткнулися з домашнім насильством вперше в період повномасштабної війни.
Статистика вказує на зменшення кількості повідомлень про вчинення домашнього насильства. Однак, це зумовлене тим, що під час війни потерпілі від домашнього насильства не бажають акцентувати увагу на цій проблемі, саме через військові дії, які відбуваються в Україні. Ще однією причиною є відсутність у потерпілих фізичної можливості звернутися по допомогу через те, що знаходяться під окупацією або в нещодавно деокупованих громадах, в яких ще не поновили роботу відповідні структури, які мали б реагувати на випадки домашнього насильства чи надавати допомогу постраждалим від нього. І ще один фактор, який вплинув на зменшення кількості повідомлень про домашнє насильство є те, що багато хто не ідентифікує домашнє насильство як таке.
Домашнє насильство є одним із найаморальніших та неприпустимих явищ, яке у період війни може лише загострюватися і при цьому залишатися невидимим. Сподіваємося, що ратифікована Стамбульська конвенція виявиться ефективним міжнародним документом по запобіганню насильству щодо жінок і домашньому насильству.
Як в Україні допомагають жінкам, які пережили сексуальне насильство під час війни
Від початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну прокуратура розслідує вже 171 випадок сексуального насильства, скоєного військовими рф на території нашої держави. Найбільше потерпілих від ворога – серед жінок. Майже завжди акт сексуального насильства у цих випадках поставав одним із методів катування чи демонстрації влади над людьми, які перебували на тимчасово окупованих територіях, та скоювався під загрозою позбавлення життя.
Представники міжнародних організацій наголошують: відомі нині факти сексуального насильства, скоєного від 24 лютого в Україні – лише “верхівка айсберга”. Під впливом різних чинників чи їхньої сукупності постраждалі можуть замовчувати факти насильства.
Водночас сексуальне насильство під час війни – це грубе порушенням міжнародного права та злочин, який не має терміну давності. А тому людина, яка пережила такий факт, може свідчити про нього навіть через роки. Так, нині в Україні є низка організацій та благодійних фондів, що допомагають не лише анонімно збирати та передавати факти скоєного насильства до правоохоронних органів, а й безоплатно та конфіденційно надають юридичну, медичну та психологічну допомогу людям, які пережили сексуальне насильство у ході збройного конфлікту.
СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО РІВНОЗНАЧНЕ ТОРТУРАМ
Про факти сексуального насильства, скоєного російськими окупантами на території України, стало відомо ще в перші місяці повномасштабного вторгнення. Справжнього розголосу ця проблема набула після деокупації Бучі, де ґвалтування мали ознаки геноциду, оскільки здійснювалися з метою, аби жінки “не народжували українських дітей”.
Уже станом на 31 липня 2022 року Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини (УВКПЛ) підтвердило 43 випадки сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Факти злочинів фіксували щодо жінок, чоловіків та дітей. Окупанти здійснювали їх під час обшуків помешкань у населених пунктах, що опинилися під тимчасовою окупацією росіян, незаконного ув’язнення, на контрольно-пропускних пунктах та під час так званих “фільтраційних” процесів. Часто зґвалтування щодо жінок скоювали під загрозою зброї, погрожуючи вбити їх або родину, якщо жінка чинитиме опір.
Уже в кінці 2022 року кількість справ щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, які розслідувала прокуратура, сягнула 154. Фактично насильство фіксували на всіх територіях, де перебували російські окупанти, а найбільшу кількість підтверджених фактів – 64 випадки – Офіс Генпрокурора зареєстрував у Херсонській області.
За останніми ж даними, нині в Україні розслідують 171 випадок сексуального насильства проти українців з боку російських військових. Серед постраждалих – 119 жінок, 39 чоловіків та 13 неповнолітніх.
Водночас ці цифри окреслюють лише ті випадки, коли люди, які пережили насильство, звернулися до правоохоронних органів та дали згоду співпрацювати зі слідством. Зрозуміти ж та оцінити весь масштаб кількості таких злочинів нині – складно.
За словами спеціальної представниці Організації Об’єднаних Націй з питань сексуального насильства в конфлікті Праміли Паттен, через активні бойові дії, масові переміщення населення всередині країни, обмежений доступ до послуг, що виник внаслідок поточної безпекової ситуації, та стигматизацію в суспільстві часто люди, які пережили сексуальне насильтсво, не можуть чи не хочуть повідомляти про це правоохоронні органи.
Крім цього, багато українців та українок досі перебувають на тимчасово окупованих територіях, що може унеможливлювати звернення до правоохоронних органів через страх помсти з боку окупантів.
Ще один бік проблеми – нерозуміння людиною, що вона постраждала від сексуального насильства чи його форм. Так, окрім статевого акту під дією примусу, формами сексуального насильства під час конфлікту є й небажані дотики до інтимних частин тіла, примус до оголення, сексуальне домагання та погрози сексуальним насильством.
Зазнавши таких дій під час війни, людина може розраховувати на допомогу та покарання кривдника, скільки б часу не минуло.
АНОНІМНО ПОВІДОМИТИ ПРО СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО = ДОПОМОГТИ ІДЕНТИФІКУВАТИ КРИВДНИКА
Аби допомогти українцям розпізнати сексуальне насильство та надати змогу конфіденційно отримати допомогу, громадська організація “Ла Страда – Україна” у співпраці з Офісом Генерального прокурора України запустили чат-бот для людей, які пережили сексуальне насильство під час конфлікту. Він дозволяє отримати інформацію щодо різних форм насильства, звернутися за консультацією на гарячу лінію чи анонімно в онлайн-формі вказати інформацію про факт сексуального насильства, автоматично скерувавши ці дані до Офісу Генпрокурора.
–
Якщо через якісь причини людина хоче залишитися анонімом, у повідомленні про факт насильства вона може не зазначати свої дані, а лише вказати на період часу чи регіон, де було скоєно злочин. Також можна повідомити про ідентифікуючі ознаки окупантів, які вчинили насильство. Далі ці повідомлення будуть зіставлятися з даними інших справ, які є в прокуратурі, та можуть допомогти виявити й покарати кривдників, – зазначає в коментарі “18000” президента громадської організації “Ла Старада – Україна” Катерина Черепаха.
Також організація забезпечує роботу двох гарячих ліній, куди можуть звернутися українці, які постраждали від сексуального чи домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. Звернутися на них можна за номерами 116 123 для дорослих та 116 111 – для дітей та молоді.
На гарячих лініях безкоштовно та конфіденційно консультують юристки та соціальні працівники й психологи.
– Звернення щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, надходять до нас ще з 2014 року, але в умовах повномасштабної війни їхня кількість збільшилася та почала надходити з різних територій України. Переважно це повідомлення від жінок та неповнолітніх дівчат, однак звертаються на гарячу лінію й чоловіки, яких ми також консультуємо.
Водночас президентка громадської організації додає: якщо порівняти статистику звернень до “Ла Стради – Україна” щодо сексуального насильства з іншими видами насильства, це завжди буде найменший відсоток.
– Але не тому, що таке насильство мало трапляється, а через те, що ця тема досі залишається стигматизованою й табуйованою, – зазначає пані Катерина.
А тому одна з цілей організації, окрім надання допомоги – донесення постраждалим від насильства важливості звернення до правоохоронних органів.
– Та водночас ми розуміємо, що дуже невелика кількість людей готова заявити й повідомити про це. У будь-якому випадку ми інформуємо про всі можливі канали, способи й правоохоронні структури, які варто та можна інформувати.
Навіть якщо зараз людина не хоче чи не готова звернутися до них, то сексуальне насильство під час війни – це той злочин, який не має терміну давності.
Тож людина може це зробити через кілька місяців чи рік, – зазначає Катерина Черепаха.
“НАШЕ ЗАВДАННЯ – ПОВЕРНУТИ ЛЮДЯМ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО, ВНУТРІШНЮ СИЛУ”
Одним із благодійних фондів, що від початку повномасштабного вторгнення займається наданням безоплатної допомоги людям, які пережили сексуальне насильство під час війни, є “Сильні”.
– Наш проєкт виник на початку 2022 року як реакція на жорстокі зґвалтування жінок, чоловіків, підлітків та дітей, які вчинили та продовжують чинити окупанти під час війни, – розповідає “18000” співзасновниця благодійного фонду “Сильні” Ярина Вишенська. – Спочатку в проєкті була лише я, а потім до нього долучилися провідні спеціалісти з різних сфер, доброчинці та небайдужі активні особистості.
Нині “Сильні” надають постраждалим від насильства три види допомоги: медичну, психологічну та юридичну. Зокрема, фонд оплачує послуги лікарів та медичні маніпуляції для тих, хто зазнав насильства, забезпечує безоплатну терапію або консультації у психологів та психіатрів, а також за підтримки партнерів надає юридичне консультування та допомагає з документуванням злочинів.
– Ми не маємо власного штату медпрацівників, психотерапевтів та юристів, однак маємо значний перелік перевірених фахівців та медзакладів, із якими співпрацюємо, – пояснює Ярина Вишенська. – Якщо ж підопічній чи підопічному з якихось причин не підійшов спеціаліст, ми підберемо для них іншого фахівця.
Окрім консультацій у лікарів, “Сильні” можуть покрити й витрати на повне фізичне відновлення підопічних, які постраждали під час сексуального насильства. Наприклад, це може бути лікування хвороб, які передаються статевим шляхом, покриття вартості аборту, якщо після зґвалтування жінка завагітніла, відновлення зубів, які постраждали під час акту насильства, тощо.
Ярина Вишенська наголошує: на безоплатну допомогу від “Сильних” можуть розраховувати не лише жінки. Фонд надає підтримку всім українцям, які постраждали від сексуального насильства під час війни – незалежно від віку, статі, гендеру чи сексуальної орієнтації.
Загалом за 2022 рік до “Сильних” надійшло 216 заявок про допомогу, із яких 62 людини погодилися її отримати.
– Наймолодшій підопічній нашого фонду 12 років, найстаршій – 47. Найдовший термін, який знадобився людині, щоб наважитися на терапію після сексуального насильства – 4 місяці, найкоротший – 6 годин, – ділиться Ярина.
– Ми готові чекати стільки часу, скільки знадобиться людині, аби почати говорити та отримувати допомогу.
Співзасновниця фонду додає: серед головних принципів діяльності фонду – конфіденційність та етичність у наданні допомоги.
– Ми гарантуємо, що вся інформація, яка стосується наших підопічних, залишиться конфіденційною. Так, ми не висвітлюємо історії підопічних на своїх сторінках у соцмережах та не надаємо коментарі про якісь “кричущі” історії на прохання журналістів. Адже це може повторно травмувати людину, якої стосується ця історія, чи стати тригером для інших людей, які пережили сексуальне насильство, – зазначає Ярина. – Наше ж завдання – повернути людині її внутрішню силу, надавши всебічну підтримку для цього. Ми розуміємо, що насильство не можна забути, але знаємо – його можна пережити.
Щоб отримати допомогу від “Сильних”, необхідно заповнити форму або написати в телеграм-бот, соцмережі фонду чи зателефонувати за номером 0 800 202 334.
Понад вісім тисяч звернень: на Чернігівщині у 2022 році зріс рівень домашнього насилля
ДЕ ЩЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ УКРАЇНКАМ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО ПІД ЧАС ВІЙНИ?
- “ЮрФем” – асоціація жінок-юристок України, що надає безкоштовну юридичну допомогу постраждалим від сексуального насильства жінкам. Аби отримати допомогу, можна звернутися за номером +38068 145 55 90 (із понеділка до п’ятниці з 9:00 до 18:00) або заповнити заявку на сайті.
- ГО “Дівчата”: від початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну організація надає безоплатну психологічну допомогу постраждалим від сексуального насильства, а також їхнім рідних. Аби отримати допомогу, потрібно заповнити гугл-форму.
- “Фонд Маша”: благодійний фонд Маші Єфросиніної, який надає допомогу жінкам, які постраждали від будь-якого виду насильства, зокрема й сексуального. Для отримання допомоги можна звернутися за номером телефону 044 221 1163 або написати на пошту office@mashafund.org.ua чи в соцмережі фонду.
- “Gidna”: проєкт, який надає психологічну підтримку жінкам, які пережили насильство під час війни. Щоб отримати допомогу, потрібно заповнити анкету.
- “Марш жінок”: жінчий рух, одним із видів діяльності якого є надання безоплатного психологічного та юридичного супроводу для жінок, які пережили сексуальне насильство під час війни. Отримати допомогу можна через чат-бот руху.
- Гаряча лінія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: 0 800 50 17 20 (цілодобово та безкоштовно).
- #ДійПротиНасильства – чат-бот, у якому можна знайти інформацію, що робити потерпілим і свідкам сексуального насильства. Дозволяє безоплатно отримати юридичну допомогу в онлайн-режимі.
Про це у відповідь на інформаційний запит Суспільного повідомила Нацполіція області.
Згідно з повідомленням, у 2022 році на 1685 повідомлень про домашнє насилля стало більше.
Більшість, 7835, були подані жінками, 229 – дітьми.
За 12 місяців 2022 року поліцейські Чернігівщини склали 2590 адміністративних протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП, а також винесли 457 термінових заборонних приписів.
У 2021 році кількість таких протоколів була практично такою ж – 2585, тоді ж склали 457 термінових заборонних приписів.
Всі без винятку складені адміністративні матеріали направляються на розгляд до суду, йдеться в повідомленні поліції.
Щодо причин збільшення кількості звернень, у поліції припускають, що це пов’язано з більшою поінформованістю людей щодо їх прав стосовно законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Також – з морально-психологічним станом населення, який, імовірно, змінився з настанням активних військових дій на території України та Чернігівській області. А ще – з демографічними й міграційними процесами.
24 листопада у Чернігові відкрили першу в області кімнату кризового реагування для людей, які постраждали від насильства.
Зробили це за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення та благодійників.
Першу в області кімнату кризового реагування для людей, які постраждали від насильства, відкрили 24 листопада у Чернігові. Зробили це за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення та благодійників.
Також обласна військова адміністрація підписала Меморандум про співпрацю з Фондом ООН.
Три житлові кімнати з ліжками, диванами, іграшками для дітей, кухня з усім приладдям і санвузол.
Усе це – кімната кризового реагування для людей, які постраждали від домашнього або гендерно зумовленого насилля. На Чернігівщині вона перша.
Зі слів голови правління ГО "Ліга ділових та професійних жінок України" Юлії Заїки хотілося створити комфортні умови, щоб було відчуття дому, затишку, спокою, безпеки
Сюди можна буде потрапити жінкам з усієї області, одночасно жити тут зможуть 10 людей.
"Адреса кімнати приховується для того, щоб кривдники не мали змоги сюди потрапити і знайти цих жертв, які звертаються.
Все це оформлюється через поліцію, будуть зазначені номери гарячої лінії. І дуже важливо, щоб люди не приховували такі випадки", – розповіла Юлія Заїка.
Коментарі
Дописати коментар