ЩО ТАКЕ ПРАВА ЛЮДИНИ? ЧОМУ ВОНИ ТАКІ ВАЖЛИВІ?

 

Щороку у світі проходить  акція «16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА». 

Ця кампанія починається 25 листопада - з Міжнародного дня ліквідації насильства щодо жінок і триває до 10 грудня -  Дня прав людини.

Чому так багато часу і зусиль присвячено проблемі  ПРАВ І СВОБОД ?

Мабуть тому, що прояви насильства і нехтування правами слабших супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження.

Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже його прояви базові порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування. І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі чи університеті, на вулиці чи в сусідській квартирі, ми можемо й повинні зупинити його. Адже обмеження свободи вибору не є проявом турботи, психологічний тиск – формою виховання чи прагненням загартувати характер, а побиття – доказом любові.

І дуже часто причиною такої  «толерантності» до утисків  є наші марновірні уявлення про  ПРАВО І СВОБОДУ.

Дуже важливо особисто знати базові основи права і розуміти, що кожна людина повинна бути захищеною.

Знайте! Права людини — є ОСНОВОПОЛОЖНИМИ ТА ВИЗНАЧАЛЬНИМИ для життя та діяльності суспільства, гарантуються міжнародними та національними законодавчими актами і дають ВСІМ людям можливість реалізовувати свої потреби. 

А ЩОБ ПРАВА КОЖНОГО НЕ ЗАЗНАВАЛИ УТИСКІВ, ДОДЕРЖУЄМОСЬ ЇХ САМІ І ВИМАГАЙМО ЦЬОГО ВІД ІНШИХ!

А ще, НЕ МОВЧИМО про факти порушення  наших прав, ГОВОРІМО про них!

Говорімо з колегами, друзями, родиною, і особливо з дітьми про те, як протидіяти насиллю, як НЕ ДОПУСТИТИ його щодо себе і НЕ ЗДІЙСНЮВАТИ його проти інших осіб.

 Отже, більш  докладно про БАЗОВІ поняття ПРАВ ЛЮДИНИ…

ЩО ТАКЕ ПРАВА ЛЮДИНИ?

Права людини – це моральні права, які має кожна особа у світі просто лише завдяки тому, що він або вона є людиною.  Ані інша людина, ані будь-який уряд НЕ МОЖУТЬ позбавити нас наших прав людини.

ЗВІДКИ ВОНИ ВИНИКЛИ?

Вони виникають не лише тому, що ми є фізичними істотами, ми – це моральні і духовні людські істоти і  кожен  може вести життя, достойне людини.

ХТО МАЄ ПРАВА ЛЮДИНИ?

Абсолютно кожен з нас. Злочинці,  керівники держави, діти, чоловіки, жінки, біженці, особи без громадянства, безробітні, навіть особи, звинувачені в звершенні терористичного акту (хай нам і здається це нелогічним). І люди,  що порушують права інших або можуть становити загрозу для суспільства, мають обмежені у своїх правах для того, щоб захистити інших, але це повинно  відбуватися у визначених межах і не зачіпати їхньої людської гідності.

ЧОМУ МИ ГОВОРИМО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ, А НЕ ОБОВ'ЯЗКИ?

Обов'язки повинні бути і вони є, закріплені в  кодексах та деклараціях, але, часто і густо уряди роблять «надання» прав людини залежним від суб’єктивних «обов'язків», установлених державою або правителем (згадаймо касти в Індії). І, при  здійсненні своїх прав i свобод кожна людина має зазнавати ТІЛЬКИ таких обмежень, які встановлені законом ВИКЛЮЧНО з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших.

В демократичній державі умови, за яких права людини можуть бути обмежені, детально визначені в Конституції.

Так, у статті 64 Конституції України визначено, що: «В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24 - 29, 40, 47, 52, 55-63 цієї Конституції».

Тобто, права людини можуть обмежуватися тільки у випадках, прямо передбачених Конституцією, і з метою:

·        врятування життя людей і майна;

·        запобігання злочинові чи його припинення;

·        забезпечення інтересів національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, економічного добробуту;

·        забезпечення охорони здоров’я і моральності населення, захисту репутації або прав і свобод інших людей;

·        запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно.

У ЖОДНОМУ РАЗІ не можуть бути обмежені:

·        право мати рівні з іншими конституційні права і свободи та право бути рівними перед законом;

·        право громадянина України не бути позбавленим громадянства;

·        право не бути вигнаним за межі України та право не бути виданим іншій державі;

·        право на життя;

·        на свободу та особисту недоторканість, тощо.

Тобто, ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ характер прав людини означає, що будь-яке втручання державної влади у реалізацію ваших прав має бути чітко юридично закріпленим, відповідати положенням Конституції та бути обґрунтованим.

ПРОБЛЕМА ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ АКТУАЛЬНА ЛИШЕ ДЛЯ НЕДЕМОКРАТИЧНИХ КРАЇН?

Навіть сьогодні у світі не існує жодної країни (враховуючи і Україну), яка б мала бездоганну репутацію щодо дотримання прав людини. Випадки порушень можуть відбуватися в одній країні частіше, ніж в іншій, або вони мають негативний вплив на більшу кількість населення, але навіть єдине незначне порушення – це проблема, якої не має бути і яку необхідно вирішити.

ХТО СТЕЖИТЬ ЗА ПРАВАМИ ЛЮДИНИ?

Ми всі маємо це робити. На національному та міжнародному рівнях існує законодавство, що накладає обмеження щодо того, як уряди можуть ставитися до своїх громадян, ПРОТЕ ЯКЩО ЖОДНА ОСОБА НЕ ВКАЖЕ, що їх дії порушують міжнародні норми, уряди можуть безкарно продовжувати їх порушувати.  Ми маємо не лише поважати права інших осіб у повсякденному житті, а й пильно стежити за їх виконанням нашим урядом та іншими. Захисні системи існують для всіх нас, ЛИШЕ ЯКЩО МИ КОРИСТУЄМОСЯ НИМИ.

ЯК ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА?

Перш за все – НЕ НЕХТУЙТЕ НИМИ!

Обов’язково звернути увагу на той факт, що ваші  права було порушено і вимагайте їх  визнання! Дайте іншим особам (чи навіть державним органам) зрозуміти, що визнаєте, що вони не мають права поводитися з вами таким чином.

Вкажіть на відповідні статті в Загальній декларації прав людини, Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод та інших міжнародних документах.

Розкажіть про це іншим: повідомте органи, що покликані захищати ваші права, проінформуйте будь-які НУО, які займаються правозахисною діяльністю зверніться в засоби масової інформації, напишіть уповноваженому з прав людини або голові держави. Попросіть у них допомоги.

Якщо маєте змогу, то проконсультуйтесь у юриста (в Україні існує безоплатна правова допомога). Врешті-решт, ви можете звернутися до суду. В крайньому разі до Європейського суду  з прав людини.

Але! Якщо ваші права порушуються, наприклад, вашим роботодавцем, сусідом або державою, ви  не можете відразу звернутися до міжнародного законодавства з прав людини, доки не скористаєтеся усіма можливими варіантами, які ваша держава має виконати, щоб змінити протиправні дії.

Дайте змогу кривдникам  зрозуміти, що ви не збираєтесь здаватися!

Вимагайте дотримання своїх прав!