До парламенту внесено законопроект № 5461-1 про внесення змін до Закону України «Про освіту», яким передбачається посилити відповідальність за плагіат, тобто, коли учні, студенти пишуть роботи під замовлення.
Які зміни пропонують?
До ЗУ «Про освіту» вноситься нове поняття – «академічний текст — це авторський твір наукового, науково-технічного та навчального характеру у формі дисертації, кваліфікаційної випускної роботи, наукового видання, наукової статті, звіту у сфері наукової і науково-технічної діяльності, депонованої наукової роботи, підручника, навчального посібника, інших науково- та навчально-методичних праць».
Стаття 42 ЗУ «Про освіту» передбачає, що академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Пропонується додати норму, що подання академічних текстів, отриманих від осіб, як власних результатів навчальної діяльності є порушенням академічної доброчесності. Одразу слід підкреслити, що норма про порушення академічної доброчесності вже прописана у ЗУ «Про освіту», п.4 ст. 42 Закону зазначає. що академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства. Нова норма нічого нового не встановлює, а лише дублює те, що прописано в Законі.
За вчинені правопорушення планують встановити адмін відповідальність, доповнять Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 51-5 – штраф від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 5100 грн). Повторне вчинення порушення протягом року - від 500 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17 000 грн). Поки що, за порушення академічної доброчесності передбачені: відрахування, повторна здача іспиту, позбавлення стипендії та інші (п.6 ст. 42 ЗУ «Про освіту»).
Після аналізу можливих нововведень хочеться зупинитися на деяких юридичних нюансах цієї законодавчої ініціативи.
По-перше, якщо мова йде про покарання того, хто присвоїв собі наукову роботу іншої особи, яким чином будуть встановлювати та перевіряти купила ця особа роботу чи ні? Процедура встановлення автентичності тексту доволі тривала та дорого коштує, при цьому проводиться авторознавча експертиза, яка призначається судом.
По-друге, законопроектом не передбачено коло осіб, на яких буде розповсюджуватись відповідальність за порушення академічної доброчесності. До прикладу, співробітники звичайних фірм, які пишуть роботи на замовлення (продавці робіт), вочевидь не можуть бути притягнуті до відповідальності, бо працюють не у сфері наукової діяльності. Тому, якщо законотворці хочуть покарати як продавця, так і покупця, то слід більш детально прописати суб’єктний склад осіб на яких буде розповсюджуватись дія цього законопроекту. Крім цього, якщо каратимуть продавців, то автоматично відпадає потреба у застосуванні відповідальності до самого покупця.
По-третє, ЗУ «Про авторське право і суміжні права» передбачена норма про презумпцію авторства. Автором твору буде вважатися особа доти, доки іншою не буде доведено протилежне. Тому, якщо продавця або ж покупця звинуватять у порушенні академічної доброчесності, то ці особи, на свій захист можуть стверджувати, що авторство не присвоювали, а вивчали та редагували текст. Тому постає питання – який порядок встановлення факту порушення та як довести автентичність твору? Про це в законопроекті ані слова.
Не будемо приховувати, але плагіат у освітній сфері річ не нова, копіюванням користується чи не кожен третій студент. І «зловити» на гарячому, зокрема, можуть і здобувачів наукових ступенів. Прикладу тому - брат третього Президента України Віктора Ющенка, Петро Ющенко, позбавлений атестаційною колегією ступеня доктора історичних наук за плагіат у дисертації.
Підвищувати рівень академічної доброчесності потрібно і це повинно бути одним із пріоритетних заходів освітньої діяльності. От тільки заборонити писати роботи на замовлення напевно не вдасться, бо вже давно діє «тіньовий ринок» в цій сфері, краще зробити акцент на створенні доступних сервісів з нормативно-правовими матеріалами, якими студенти зможуть вільно користуватися.
Джерело: юридичний ресурс Протокол
Коментарі
Дописати коментар