Міжнародне співтовариство давно вже звернуло увагу на життєву необхідність відкритості і публічності деякої інформації для всіх людей в усьому світі. Історія не раз показувала як істотно важливо вчасно володіти достовірною, актуальною та розгорнутою інформацією про події, про небезпеку, про стан екології тощо. Крім того, демократичному суспільству, до ідеалів якого ми прагнемо, не обійтися без відкритих, загальнодоступних і достовірних даних про діяльність обраних ними осіб. Як інакше реалізувати народовладдя, якщо суспільство не буде знати, що відбувається? Як то кажуть - попереджений, значить озброєний. Втім, можна довго говорити про важливість інформації, але давайте розбиратися детально, що таке відкриті дані (Open data) в Україні і, де їх може знайти звичайний користувач.
Що означає відкритість і що таке відкриті дані?
Відкритість, в аспекті порушеного питання - це стан інформації, коли звичайній людині забезпечена можливість вільно, без перешкод і своєчасно отримати доступ до такої, для прийняття ефективних та виважених рішень.
Простою мовою, відкритість - це коли для реалізації свого права на, припустимо, пенсію - людина має можливість 24/7 перевірити нормативне закріплення права на пенсію (завдяки відкритому доступу до актуальних законів та інших нормативно-правових актів на https://rada.gov.ua ), порядок реалізації цього права (завдяки роз'ясненням, гарячій лінії - де повинен відповісти фахівець, інформативним матеріалам тощо) - і навіть - прорахувати її автоматично (завдяки пенсійному калькулятору на сайті https://www.pfu.gov.ua/ ). Інформація про це - відкрита, і згідно з концепцією відкритих даних повинна бути надана, як то кажуть «на блюдечку» - навіть людині, яка не особливо розуміє юридичні нюанси пенсії. І так - щодо всього, інформація про що повинна бути відкритою.
Таким чином, відкриті дані це не просто інформація з відповідним доступом - це ціла концепція, в якій мовиться про те, що деякі дані обов'язково повинні бути опубліковані, за принципами:
- відкритості за замовчуванням - дані повинні бути відкритими, якщо немає причин їх закривати (наприклад з міркувань безпеки, конфіденційності, авторського права, захисту персональних даних тощо). Тобто, не як раніше - інформація відкрита, якщо на те є причина, а навпаки - вся інформація відкрита, якщо немає причин її обмежувати;
- оперативності та повноти - відкриті дані мають цінність тільки, якщо вони опубліковані вчасно і в повному обсязі;
- доступності та готовності до використання - будь-яка людина має забезпечуватися можливістю отримати ці дані вільно, безкоштовно, зручно і без необхідності мати спецзнання для цього. Завдяки саме цим принципам створюються інтерактивні карти, портали, вивчається споживчий досвід (як людям зручніше і зрозуміліше користуватися даними), встановлюються універсальні формати даних (TXT, RTF, DOC (X), PDF, GIF, TIFF, JPG (JPEG), PNG тощо) - щоби на будь-якому пристрої дані могли зчитуватися - і все в такому дусі;
- порівнянність і інтероперабельність - доступ до даних повинен бути універсальним, а обсяг, структурованість, спосіб подачі, можливість оперувати ними - повинні підкорятися нормативним правилам. Для цього створюються стандарти даних;
- з метою поліпшення управління і взаємодії з громадянами - прозорість інформації про те, що робить наш державний апарат дає можливість вплинути на якість управління і навіть - іноді - притягти до належної відповідальності;
- для інклюзивного розвитку і інновацій.Відкриті дані це не тільки урядова інформація. Нам важливо знати, в тому числі про компанії, з якими ми працюємо, про некомерційні організації, в які ми входимо (або яким направляємо благодійну допомогу). Таким чином концепція відкритих даних крім громадського блага здатна розвивати економіку і сприяти інноваціям в сферах пов'язаних з відкритими даними.
Чим регулюється
Вищезазначені принципи і концепція відкритих даних визначені в Міжнародній хартії відкритих даних, оприлюдненій Генеральною асамблеєю ООН (у 2015 році). Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання приєднання до Міжнародної хартії відкритих даних» від 22 вересня 2016 № 686-р, приєднання України до хартії було схвалено. Мінціфрі (Міністерству цифровий трансформації) дано завдання забезпечити реалізацію цих принципів.
Так, принципи були визначені в план дій - в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 р. № 900 "Про затвердження плану дій щодо реалізації принципів Міжнародної хартії відкритих даних".
Базовими, в плані концепції відкритих публічних даних стали: стаття 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 835 "Про затвердження Положення про набори даних, що підлягають опублікуванню в формі відкритих даних" ( далі - ПКМУ №835). Там визначені вимоги до формату та структури наборів даних, що підлягають опублікуванню, частоти оновлення, порядку їхнього оприлюднення, а також переліку таких наборів даних.
Про яку інформацію йде мова?
Що входить у відкриті дані - по суті, вся інформація опублікована по вищевикладеним принципам і не обмежена в доступі авторськими правами, контролем, патентами і тому подібним.
Логічне твердження, що не вся інформація може бути відкритою, пояснюється не тільки очевидними питаннями конфіденційності та необхідністю забезпечити соціальні та державні інтереси (тому є різноманітні види таємниць, в тому числі, держтаємниця), а й тим, що інформація, сама по собі, може бути об'єктом інтелектуальної власності. Доступ до відкритих даних завжди вільний від таких обмежень, або ж, надається на підставі вільних ліцензій «Creative Commons». Таких вільних ліцензій є кілька видів, залежно від обсягу прав, що надаються користувачеві інформації (деякі забороняють комерційне використання, деякі зобов'язують не зраджувати дані) - але в цілому, вони означають, що інформація може копіюватися, поширюватися і публікуватися усіма особами із зазначенням авторства.
З огляду на таке широке розуміння, перерахувати всі види відкритих даних неможливо, адже будь-хто може бути автором інформації і - володіючи всім переліком прав на таку - передати її в суспільне надбання, зробивши відкритою.
Open data, втім, класифікують за різними критеріями: за рівнем відкритості (наприклад рейтинг 5-ти зірок відкритості - https://5stardata.info/en/ ), за джерелами таких відкритих даних, за сферами, яких вони стосуються (наука, держава, управління, бізнес тощо), за форматом відкритих даних (ілюстрація це, чи відео, чи текстовий файл, геопросторові дані, структуровані або інші - для кожного різні формати файлів даних).
Однак, найчастіше, коли мова йде про відкриті дані, орієнтуються на найбільш соціально вагомі і великі державні відкриті дані.
Публічна інформація в формі відкритих даних
Якщо ми говоримо про відкриті державні дані, то перелік інформації, яка підлягає оприлюдненню настільки великий, що для кожного розпорядника такої інформації встановлюється ряд наборів відкритих даних, які вони повинні публікувати.
Набір даних - це сукупність структурованих, однорідних значень (даних) і пояснення, інструкції до використання, інші допоміжні дані (метадані) до них.
Де розміщуються відкриті дані державних органів?
Всі набори даних, в тому числі, відкритих даних держорганів, які публікуються в Україні міститися на електронному Порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/dataset ). Говорячи простою мовою - це реєстр реєстрів України. Там відображені всі з перерахованих в «Переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню в формі відкритих даних» відповідно до ПКМУ №835.
Портал відкритих даних містить під кожен набір даних свою веб-сторінку, де можна знайти наступну інформацію:
паспорт набору даних - розміщується у вигляді інформації про набір даних у відкритому форматі, який може бути завантажений або доступний за допомогою програмного інтерфейсу;
структура набору даних - опис елементів набору даних, їхній формат, параметри і призначення (електронний файл, який може бути завантажений, або інтерфейс);
набір даних в одному або декількох певних форматах - власне саме «ядро», самі дані, заради яких був створений набір даних;
форма для зворотного зв'язку користувачів;
інформація про подальше використання набору даних;
інформація про умови використання відкритої ліцензії.
Уявімо на прикладі. Сайт Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (активне посилання https://www.reestrnpa.gov.ua ) - це фактично набір даних, який створив і адмініструє Мін'юст. Туди входить (навіть якщо поглянути на веб-сайт) - і сам реєстр, і його структура, і паспорт набору даних (опис реєстру, джерела інформації, мети, нормативні підстави, інструкція до використання, пошуку даних тощо). На Порталі відкритих даних, на веб-сторінці цього реєстру (за посиланням https://data.gov.ua/dataset/c98e830c-e39e-4da6-a13c-f9ba32a79bec ) - знаходимо інформацію, і про відповідальну особу за ведення даних, і про частоту оновлення реєстру, ідентифікаційний № набору даних і іншу інформацію.
Зверніть увагу: всі види відкритих державних даних (публічна інформація в формі відкритих даних згідно зі статтею 10-1 ЗУ «Про доступ до публічної інформації») є інформацією дозволеною для подальшого вільного використання та поширення. Тобто будь-кому дозволено копіювати, поширювати, публікувати, використовувати дані, в тому числі в комерційних цілях, в поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту - але з обов'язковим посиланням на джерело.
Де знайти відкриті дані
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме статті 10-1, розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію в формі відкритих даних на запит, оприлюднити та регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних і на своїх веб-сайтах .
Більш детально, щодо запиту на надання публічної інформації можна почитати тут: Інструменти для отримання публічної інформації: Звернення та запит на інформацію.
Необхідні відкриті дані, потрібно шукати у відповідних наборах даних. Перелік всіх таких наборів даних - від «Інформації про пленарні засідання Верховної Ради України» до «Державного реєстру отримувачів винагороди» розташовані на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/dataset ). Вище про нього вже йшла мова. За забезпечення функціонування такого відповідає Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри).
Після знаходження набору даних, який вас цікавить - на веб-сторінці Порталу відкритих даних, з'явиться інформація про веб-сайт, який дає поради набору даних, про мету набору даних і опис даних які можна там знайти. Зараз Портал налічує більш ніж 36 тис. наборів даних, з них тільки реєстрів (в тому числі, що пішли в історію і неактивних реєстрів) - більш ніж 2,8 тисячі.
Звичайно ж крім наборів державних відкритих даних, існує безліч комерційних і некомерційних веб-порталів, додатків, чат-ботів, інтерактивних карт і інших інтерфейсів відкритих даних, що дозволяють швидко, зручно і просто отримувати необхідну інформацію.
Наприклад, серед найбільш популярних і доступних безкоштовно (можливо за винятком деяких особливих функцій):
- CityScale (інтерактивні карти вартості житла, послуг, ЖГК тощо);
- Youcontrol (досьє на українські компанії);
- Opendatabot (моніторинг реєстраційних даних, судових рішень та іншої інформації на компанії і громадян України);
- Clarity Project (дозволяє ефективно моніторити дані про публічні закупівлі);
- Rin (волонтерський проект з пошуку даних і про компанії, і про публічних осіб, і інше в сфері відкритих даних);
- EasyWay (зручна, працює в режимі реального часу карта маршрутів громадського транспорту); ДонорЮА (сервіс координації донорів і реципієнтів);
- 3G.Multitest.ua (карта покриття 3G GSM операторів України);
- ЛУН.ua (веб-портал нерухомості в Україні, в тому числі, забудовників і даних про новобудови); KyivSmartCity (портал-карта комунальної нерухомості Києва);
- Посіпакі (дані про помічників депутатів);
- Дороги України (карта стану доріг України), і багато інших.
Коментарі
Дописати коментар