Робота - одна із важливих складових життя людини. Для багатьох саме навколо професійних інтересів сфокусовані мрії і плани.
І коли вам запропонували роботу, але з умовою про випробувальний термін, багато хто замислюється чи варто погоджуватися. Особливо, якщо повідомлення про вакансії надійшли не від знайомих, друзів, кумів чи родичів.
З одного боку, нікому не хочеться працювати безкоштовно. З іншого боку, можна і потерпіти заради хорошої роботи, і зрозуміти роботодавця, який не хоче «брати кота в мішку».
Але чи є гарантія, що візьмуть на роботу на постійній основі після випробувального терміну. Не секрет, що на ринку праці, дурять не менше, ніж на звичайному. Тому багато претендентів на вакансії цікавляться, який випробувальний термін може встановити роботодавець і шукають в пошуковій системі наступну інформацію: «випробувальний термін на роботі» або «трудовий договір на випробувальний термін». Не пройшов випробувальний термін
Випробувальний термін стаття
Стаття, яка «відповідає» за випробувальний термін при прийомі на роботу міститься в Кодексі законів про працю України, він же КЗпП, і її порядковий номер - 26.
Випробувальний термін це ...
Випробувальний термін ... це період часу, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на придатність до виконання певної роботи / обов'язків.
Відзначимо, що з одного боку, встановлення випробувального терміну не є обов'язковим.
З іншого боку, умова про проходження випробувального терміну може бути поставленою роботодавцем незалежно від кваліфікації і досвіду претендента, без будь-якої аргументації.
Умова про встановлення випробувального терміну обговорюється при укладенні трудового договору.
Випробувальний термін трудовий договір
Відзначимо що, трудовий договір укладається в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом (розпорядженням) про зарахування працівника на роботу. Умова про встановлення випробувального терміну в обов'язковому порядку вказується в наказі про прийняття на роботу.
Крім цього, обов'язковою умовою правильного оформлення новоприйнятих працівників є своєчасне повідомлення про їх прийняття до податкових органів.
Таким чином, належно оформити зарахування на роботу обов'язок роботодавця і факт прийому нового співробітника не може залишитися непоміченим державними органами. Але все ж варто бути уважним, і якщо вас не ознайомили з наказом про прийом на роботу або в такому наказі не вказано терміну, протягом якого будуть вивчати професійні навички, то варто занепокоїтись. З іншого боку, якщо в наказі не вказано, що працівника прийнято на роботу з випробуванням, то це «на руку» працівнику, оскільки de jure буде вважатися, що прийняли без такої умови і на загальних підставах. Адже законом передбачено встановлення випробувального терміну, як уже зазначалося, в момент укладення трудового договору і Post Factum роботодавець встановити його не зможе.
До речі, штрафи за фактичний допуск до роботи без оформлення передбачений досить великий. З посадових осіб і приватних підприємців - від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривень), простими словами від 8500 до 17000 гривень, за повторне протягом року порушення - від 1000 до 2000 тих же мінімумів, тобто від 17000 до 34000 гривень. До самого підприємства теж застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. З вересня 2020 сума становить 50000 грн. Правда, на перший раз, роботодавців платників єдиного податку I-III груп тільки попереджають.
Тим, кого не поспішають оформити офіційно на роботу, цікаво буде знати, що заходи державного контролю за дотриманням законодавства про працю здійснюються в формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підставою для здійснення інспекційних відвідувань є зокрема звернення фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин.
Підсумуємо - випробувальний термін без оформлення, як і допуск до роботи без оформлення, законодавством не допускається.
Відмова від проходження випробувального терміну
Відмова працівника від встановлення випробування може бути підставою для відмови в прийомі на роботу. Тобто, працівник може не погодиться на таку пропозицію роботи «з випробуванням» - прийом на роботу з випробувальним терміном, а й роботодавець може не поступитися. Таке ж правило міститься і в Законі України «Про державну службу». Так, в разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування він вважається таким, що відмовився від займання посади державної служби.
До слова, на випробувальний термін державному службовцю визначаються завдання, зміст і обсяг яких повинен відповідати посадовим обов'язкам, а терміни їх виконання повинні бути реальними.
Відзначимо, що випробувальний термін в деяких випадках не може бути встановлений.
Випробувальний термін не встановлюється:
- неповнолітнім особам (до 18 років);
- особам, звільненим у запас з військової або альтернативної (невійськової) служби;
- особам з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи;
- тим, хто переміг в конкурсі на заміщення вакантної посади, а також особам, обраним на посаду; - особам, котрі проходили стажування у роботодавця з відривом від основної роботи;
- вагітним жінкам і матерям, які виховують дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю; - внутрішньо переміщеним особам;
- особам, які працюють за строковим трудовим договором до одного року, а також найманим тимчасово або на період сезонних робіт.
Також відзначимо, що випробувальний термін при переведенні на роботу в підприємство іншої місцевості і при переміщенні всередині підприємства не встановлюється.
Крім цього, випробувальний термін не призначається молодим працівникам - випускникам професійних навчально-виховних закладів, а також молодим спеціалістам - випускникам ВНЗ. Цікаво, що на держслужбі інші правила. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробувального терміну є обов'язковим.
Максимальний випробувальний термін
Строк випробування при прийнятті на роботу для працівників не може перевищувати 3 місяці. І тільки в окремих випадках і виключно за погодженням з профспілкою термін випробування при прийомі на роботу може досягати 6 місяців. Для робочих законодавець дозволив встановлювати випробувальний термін не більше ніж на місяць. У той же час, слід зазначити, що в строк випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, наприклад, перебував на лікарняному. Мінімального терміну законодавець не встановив, так що це питання залишається на розсуд роботодавця. Що стосується держслужбовців, тут знову ж таки є відмінності, випробування їм встановлюється терміном від 1 до 6 місяців. Тобто, мінімальна межа передбачена.
Чи можна продовжити випробувальний термін?
Як вже зазначалося випробувальний термін повинен допомогти зрозуміти роботодавцю чи може працівник виконувати трудові обов'язки на належному рівні. Але не можна тримати співробітника в «підвішеному» стані вічно, адже законодавством можливість продовження випробувального терміну не передбачена.
А скоротити?
Кодексом законів про працю України не врегульовано цього питання. Але як показує практика, роботодавець може видати відповідний наказ, якщо до закінчення терміну випробування, вже ясно, що працівник відповідає посаді / може виконувати трудові обов'язки.
Що стосується держслужбовців, профільний закон, також не містить відповідь на це питання. Але Національне агентство України з питань державної служби в своєму роз'ясненні від 15.09.2017 №30-р / с визначило свою позицію, яка зводиться до того, що раз законом не передбачено, то і неможливо, принаймні для держслужбовців.
Чи випробувальний термін оплачується?
З боку елементарної логіки, виконання трудових обов'язків передбачає отримання співробітником заробітної плати. Безкоштовна робота - це нонсенс. З правової точки зору, працівник, який перебуває на випробувальному терміні, користується тими ж правами, що й інші працівники, в тому ж числі правом на заробітну плату.
Більш того, Закон України «Про оплату праці» не забороняє виплату працівникові, що знаходиться на випробувальному терміні надбавок, доплат, премій та інших виплат.
Розміри таких виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевою (міжгалузевою) і територіальними угодами. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, такі питання узгоджуються з профспілкою, в разі відсутності такої - з іншим органом, що представляє інтереси колективу. Також на підприємствах може затверджуватися положення про преміювання, в якому передбачаються критерії преміювання.
Тобто, на випробувальному терміні, якісно виконуючи трудові обов'язки, можна заробити не тільки зарплату, але і премію, якщо це зазначено в перерахованих вище документах.
Таким чином, відповідь на питання: “Чи оплачується робота на випробувальному терміні?”, однозначна - оплачується.
І якщо раптом пропонують попрацювати безкоштовно заради досвіду, суспільного блага або світлого майбутнього, варто задуматися.
Не пройшов випробувальний термін
Не всі роботодавці жалісливі, і такі слова як "не пройшов випробувальний термін" можна в підсумку почути. З боку Кодексу законів про працю України начальник має право звільнити працівника в разі встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку він прийнятий або виконуваній роботі. Про таке своє рішення роботодавець повинен письмово попередити працівника за 3 дні, а держслужбовця - за 7 днів.
До уваги роботодавців, краще потурбуватися про наявність доказів, що підтверджують претензії роботодавця до нового працівника. Крім цього, нагадаємо, що звільнення з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці не допускається. Виняток з цього правила становить лише неявка на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
До слова, Верховний суд в своїй постанові від 05.12.2019 у справі № 522/3864/18, роз'яснив, що термін «невідповідність» означає, що підставою для звільнення не може бути порушення трудової дисципліни. За такі порушення працівник може бути звільнений на підставі відповідних статей Кодексу законів про працю України, а не за результатами випробування.
Звільнення за результатами випробування не потребує узгодження профспілки (стаття 43-1 Кодексу законів про працю України).
Є і хороші новини, стаття 28 зазначеного кодексу говорить, що якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних, встановлених цим же кодексом, підставах.
Схожа норма міститься в Законі України «Про державну службу» (стаття 35). Так, у разі якщо строк випробування закінчився, а державного службовця не ознайомили з наказом про його звільнення, він вважається таким, що пройшов випробування.
Другою гарною новиною, принаймні для працівника, є те, що звільнення через непроходження випробувального терміну, може бути оскаржене.
Відповідно до Кодексу законів про працю України трудові спори розглядаються:
- комісіями по трудових спорах;
- судами.
Працівник може звернутися в таку комісію в тримісячний термін з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Що стосується оскарження звільнення, необхідно відзначити, що можна минути комісію, і звертатися відразу в суд.
Також важливо, що термін обігу до вимог про виплату належної заробітної плати, як в комісію, так і в суд, не обмежений.
Коментарі
Дописати коментар