2020- 2021 роки зі
своїм карантинними заходами дещо ускладнила трудові відносини в Україні.
Надання відпусток без
збереження зарплати стало популярнішим рішенням у стосунках між найманими працівниками і роботодавцями.
І все більше людей
хвилюються, а чи не вплине ця ситуація на тривалість щорічних відпусток?
Чи означає, що якщо працівник
перебував у відпустці без збереження зарплати на період карантину більше
кількох тижнів або і місяців, то за цей період у нього відсутній стаж, що дає
право на основну щорічну відпустку?
Перш за все треба
знати, ЩО ВІДПУСТКА БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРПЛАТИ НАДАЄТЬСЯ ПРАЦІВНИКАМ ВИКЛЮЧНО ЗА
НАЯВНОСТІ ЇХ ПИСЬМОВОЇ ЗАЯВИ. На підставі поданої заяви роботодавець готує
розпорядження, з яким працівник повинен бути ознайомлений під підпис. ТОБТО
НАДАННЯ ТАКОЇ ВІДПУСТКИ МАЄ БУТИ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ДОКУМЕНТАЛЬНО ОФОРМЛЕНЕ.
Відпускний стаж, тобто
стаж роботи, який надає право на щорічну відпустку, визначають відповідно до
ст. 9 «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (Закон про відпустки)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text
і ст. 82 КЗпП
https://kodeksy.com.ua/kodeks_zakoniv_pro_pratsyu_ukraini/statja-82.htm .
У статті 9 Закону про
відпустки визначено час, який включається до стажу роботи, що дає право на
щорічну відпустку.
Отже, до стажу роботи, що дає право на щорічну
основну відпустку, зокрема, зараховуються:
• час фактичної роботи (в тому числі на
умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається
відпустка;
• час, коли працівник фактично не
працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада)
та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого
вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на
іншу роботу);
• час, коли працівник фактично не
працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася
допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково
оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• час, коли працівник фактично не
працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася
заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки, за
винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до
досягнення нею шестирічного віку.
А термін «КАРАНТИННА» ВІДПУСТКА з’явився в березні 2020 року, коли ЗАКОНОМ УКРАЇНИ ВІД
17.03.2020 Р. №530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України,
спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби
(COVID-19)»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text
БУЛО ДОПОВНЕНО СТ. 26
ЗАКОНУ ПРО ВІДПУСТКИ НОВОЮ НОРМОЮ, ЯКА ЗВУЧИТЬ ТАК: “У РАЗІ ВСТАНОВЛЕННЯ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ КАРАНТИНУ ВІДПОВІДНО ДО
ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ” ТЕРМІН ПЕРЕБУВАННЯ
У ВІДПУСТЦІ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПЕРІОД КАРАНТИНУ НЕ ВКЛЮЧАЄТЬСЯ
У ЗАГАЛЬНИЙ ТЕРМІН, ВСТАНОВЛЕНИЙ ЧАСТИНОЮ ПЕРШОЮ ЦІЄЇ СТАТТІ” (НЕ БІЛЬШЕ 15
КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ НА РІК).
ТРИВАЛІСТЬ ТАКОГО ВИДУ
ВІДПУСТКИ ПРИВ’ЯЗАНА ДО ВСТАНОВЛЕНОГО ПЕРІОДУ ДІЇ КАРАНТИНУ.
І ЦЕЙ ПЕРІОД ВКЛЮЧАЄТЬСЯ ДО СТАЖУ РОБОТИ, ЩО НАДАЄ ПРАВО НА ЩОРІЧНУ
ОСНОВНУ ВІДПУСТКУ.
Джерело: інтернет-
ресурс
Коментарі
Дописати коментар