«Єдність у різноманітті»
девіз Європейського Союзу
1 листопада свiтова спільнота вiдзначає День заснування Європейського Союзу (Євросоюз, ЄС, European Union, EU). ЄС утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993 - го року i який заклав основи існування Єдиної Європи в тому вигляді, в якому ми знаємо її сьогодні.
Сьогоднi Європейський Союз — економічний та політичний союз 27держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання. Євросоюз – це не держава, що має замінити існуючі держави, і він також значно більший за будь-яку міжнародну організацію. Країни, що входять до ЄС, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично приймати рішення з конкретних питань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Європейський Союз створив спільну валюту, динамічний спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно. ЄС намагається зробити так, щоб внаслідок соціального прогресу та справедливої конкуренції якомога більше людей могли скористатися перевагою спільного ринку.
Iсторiя народження Європейського Союзу
Ідеї щодо створення єдиного союзу європейських держав царювали в свідомості правителів та народів держав європейського континенту протягом довгого часу. Одна з перших публічних пропозицій об'єднати країни на принципах рівності членів і кооперації була зроблена Віктором Гюґо у 1851 р.
Iдею про нову «супердержаву» під назвою Європейський Союз висловив на початку XX століття Ольгерд-Іполит Бочковський - український вчений, теоретик-візіонер. Свої думки він найповніше представив в книжці «Національна справа. (Статті про національне питання у зв’язку із сучасною війною)». До друку працю підготовано наприкінці 1918 р., однак у зв’язку зі складною повоєнною ситуацією на світ вона з’явилася 1920 р. у Відні. Український політолог вже тоді закликав реформувати міжнародне право, виробити нові його норми, в результаті чого мав шанс виникнути якщо не всесвітній, то принаймні європейський союз народів.
Європейський Союз починає свою історію від 9 травня 1950 р. Саме тоді міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував нову форму політичної організації Європи силами створення спільного ринку вугільної і сталеливарної продукції Франції, Федеративної Республіки Німеччини та інших західноєвропейських країн як засіб зміцнення миру та стабільності на континенті, аби унеможливити саму думку про війну між європейськими націями.
Етапи європейської інтеграції:
- 1950-1968 рр. - становлення економічної Європи шести країн;
- 1969-1973 рр. - поглиблення й розширення «Спільного ринку»;
- 1974-1984 рр. - певний застій євробудівництва;
- 1985-1991 рр. - виникнення нових інтеграційних структур та їхня підготовка до створення ЄС;
- після 1992 р. - розбудова ЄС.
Основні документи щодо заснування ЄС:
- Паризький договір 18 квітня 1951 р. - створення європейського об'єднання вугілля та сталі, початок реальної економічної та політичної інтеграції Європи; .
- Римські договори 25 березня 1957 р. - створення Європейського економічного співтовариства (ЄЄС) та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом);
- Єдиний Європейський акт 17 лютого 1986 р. - внесення змін і доповнень до Римських угод стосовно спільного ринку; запровадження співпраці країн-членів у сфері зовнішньої політики та інституційної реформи ЄС;
- Маастрихтський договір 11 грудня 1991 р. — створення ЄС, визначення «трьох опор» ЄС: спільна зовнішня політика і політика безпеки; співпраця у сфері правосуддя та внутрішніх справ;
- Амстердамський договір 2 жовтня 1997 р. - вдосконалення функціонування ЄС та Європейських співтовариств, інституційної структури ЄС та спільної політики ЄС;
- Ніццький договір 1 лютого 2003 р. - визначення нових правил для управління розширеним ЄС;
- Лісабонський договір 1 грудня 2009 р. - про реформу Європейського Союзу.Він поставив ЄС на нову договірну основу і зробив його демократичнішим, прозорішим і ефективнішим.
Європейський Союз базується на трьох головних компонентах:
- Європейське співтовариство становить правову основу для формування політики спільного ринку, міжнародної торгівлі, сприяння розвитку, монетарної політики, сільського господарства, рибальства, навколишнього середовища, регіонального розвитку, енергетики;
- спільна зовнішня політика та політика безпеки;
- юстиція і внутрішні справи, що включає співпрацю між країнами - членами ЄС в таких галузях, як громадянське та кримінальне право, політика імміграції та надання притулку, прикордонний контроль, боротьба з торгівлею наркотиками, співпраця та обмін інформацією між поліціями.
З моменту набуття Україною незалежності у 1991 році Європейський Союз та Україна динамічно розвивають відносини один з одним.
Україна є пріоритетним партнером ЄС у рамках European Neighbourhood Policy (Європейської політики сусідства (ЄПС)) та Східного партнерства.
Правові засади відносин ЄС-Україна ґрунтуються на Partnership and Co-operation Agreement (PCA) (Угоді про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС)).
У березні 2007 року почалися перемовини щодо нової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС . Вони завершились у грудні 2011. Нова Угода передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з ЄС.
21 березня 2014 року, глави держав та урядів Європейського Союзу і Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк підписали політичну частина угоди про Асоціацію між ЄС і Україною, а 27 червня ц.р. було підписано економічну частину угоди.
З 1 листопада 2014 р. вступило в силу тимчасове застосування Угоди про Асоціацію.
Фундамент ЄС
Рівно 28 років тому 12 країн-учасниць тогочасного Європейського економічного співтовариства вирішили назавжди змінити долю континенту. Маастрихтська угода дозволила їм перейти до тіснішої економічної співпраці. Але важливіше те, що цей документ заклав основи європейського громадянства і принцип відкритих кордонів, а також став фундаментом для розвитку спільної безпеки й зовнішньої політики.
Виклики
► Brexit
За майже три десятиліття після підписання цієї історичної угоди Євросоюз опинився в глибокій кризі. Об'єднання залишив один із членів-засновників – Велика Британія. Відтоді вже 4-й рік Лондон і Брюссель не можуть домовитися, на яких умовах співпрацювати далі. Переговори про Brexit – знову у глухому куті.
Після 45 років членства вони не бажають – якщо не відбудуться фундаментальні зміни в підходах – надати Великій Британії такі ж умови, як і Канаді. З відкритим серцем і повною довірою ми готові до альтернативи,
– сказав прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.
Ще за 20 років до створення Євросоюзу сполучене королівство стало частиною тодішнього союзу "об'єднаної Європи".
Що таке Brexit?
Цим терміном називають процес виходу Великої Британії з Європейського Союзу, який розпочався 4 роки тому.
23 червня 2016 року ткут відбувся референдум щодо виходу з ЄС. Brexit підтримали 51,9% британців.
Остаточно Велика Британія вийшла з ЄС 31 січня 2020 року, після схвалення письмової процедури з боку Ради ЄС.
►Пандемія коронавірусу
Та не лише неконтрольований Brexit загрожує європейському об'єднанню. Пандемія COVID-19 поставила європейські держави перед серйозним викликом. Під час першої хвилі коронавірусу країни-учасниці ЄС довго не могли узгодити спільні дії. Відтак втратили важливий час і не змогли запобігти масштабним смертям в Італії й Іспанії.
Цікаво У Єврокомісії виступили проти закриття кордонів всередині ЄС
Гіркий досвід спонукав європейських політиків розробити план боротьби з небезпечною недугою і запобігання економічним втратам, спровокованим жорстким карантином.
З цією метою створили спеціальний створили фонд з рекордним фінансуванням – понад 800 мільярдів євро. Частково гроші підуть на підтримання економік країн-учасниць ЄС. А ще за ці кошти планують закупити вакцину від коронавірусу. Та схоже, що ця осінь підготувала для ЄС черговий неприємний сюрприз.
Друга хвиля COVID-19 зараз йде на нас. Знову вся Європа відчуває її вплив. Протягом кількох тижнів ситуація переросла від тривожної до небезпечної. Ми повинні уникнути трагедії,
– зазначила глава Ради ЄС Шарль Мішель.
Відтак в Євросоюзі замислилися над створенням окремого структурного підрозділу, який би допоміг координувати зусилля всіх 27 членів, – об'єднання по розробці вакцини і її запуску у масове виробництво. А також над формуванням загальних правил тестування і карантину.
Якщо цього не зробити зараз, то як попереджають аналітики, в ЄС під час другої хвилі може загинути більше громадян, аніж це було під час першої.
Станом на 2020-й рік Європейський союз представлений 27-ма державами, серед яких: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція та Естонія.
Коментарі
Дописати коментар