Трудове законодавство
України містить найбільшу кількість прав і пільг для вагітних і жінок з дітьми.
Майбутнім матусям і жінкам, що вже мають малюків, крім основних трудових прав,
даних всім працівникам, надаються додаткові гарантії від держави.
ПРИЙОМ НА РОБОТУ
Відповідно до ст. 184 Кодексу законів про працю,
жінці не мають права відмовити в прийомі на роботу або зменшити зарплату
посилаючись на вагітність або наявність дитини віком до трьох років, а одиноким
матерям — за наявності дітей до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
Незгода роботодавця взяти
вагітну або маму з дитиною на роботу повинна бути обґрунтована в письмовій
формі, оскільки на підставі цього документа можна добитися працевлаштування
через суд.
Оскільки законодавством
не передбачено обов’язку майбутньої матері повідомляти роботодавця про те, що
вона «в положенні», при прийомі на роботу жінка має право промовчати про
вагітність. Після виявлення даного факту роботодавець нічого зробити вже не
зможе.
Крім того, випробувальний термін, передбачений
при прийомі на роботу в деяких компаніях, до вагітних та жінок з дітьми не
застосовується (ст. 26 КЗпП). Вони відразу оформляються в штат.
РОБОЧИЙ РЕЖИМ
Через об’єктивні причини
вагітні жінки і мами з маленькими дітьми (до 3 років) не завжди можуть
працювати в тому ж режимі, що й інші співробітники фірми. Для цієї категорії
працівників Трудовим кодексом передбачено винятки в графіку роботи. Зокрема, згідно зі ст. 176 КЗпП, вагітна і мати
дитини до трьох років, має право відмовитися від:
·
нічних і понаднормових робіт
·
направлення у відрядження
·
роботи у вихідні дні
Більш того, при наявності
медичних показань, для вагітних жінок діють спеціальні трудові пільги зі
збереженням середнього заробітку за попередньою роботою, які роботодавець
зобов’язаний надати вагітній:
·
зменшення норм обслуговування, тобто
скорочення інтенсивності праці
·
переведення на легшу роботу, що виключає
вплив несприятливих факторів
·
зниження норм виробітку — пільга діє з дня
подачі медичного висновку із зазначенням відсотка зниження норм виробітку
Разом з тим, матусі з
малолітніми дітьми, у разі неможливості виконання посадових обов’язків за
попереднім місцем праці, також повинні бути переведені на іншу роботу із
збереженням середнього заробітку за попереднім окладом до досягнення дитиною
трирічного віку.
Якщо заробіток на новій,
більш легкій, роботі вище одержуваного жінкою до переведення — їй виплачується
фактична заробітна плата (оклад).
Чи
мають право жінки з дітьми і вагітні на неповний робочий день або тиждень?
Трудовим законодавством
для вагітної і жінки, яка має малюка у віці до 14 років або дитину-інваліда, в
тому числі дитину, яка знаходиться під її опікою, встановлюється неповний робочий час (ст. 56 КЗпП).
Неповний робочий день або
неповний робочий тиждень надається на прохання самої жінки і може бути
оформлений як при прийнятті на роботу, так і згодом за угодою між
співробітницею і роботодавцем.
Жінці встановлюється
робочий час тієї тривалості, про яку вона просить: неповний робочий день,
неповний трудовий тиждень або неповний трудовий день при неповному робочому
тижні. Оплата праці здійснюється з урахуванням виробітку або пропорційно
відпрацьованому часу.
На практиці, замість переведення на неповний
робочий день (тиждень), вагітних і молодих мам оформлюють на «півставки»,
«чверть ставки». При цьому обсяг трудових прав таких працівників не обмежується
в зв’язку зі зменшенням часу роботи. Їм надається відпустка тієї ж тривалості,
що і іншим співробітникам, період роботи зараховується до трудового стажу,
даються вихідні та святкові дні, а також інші права та гарантії, передбачені
законодавством України та трудовим договором (контрактом).
ЗВІЛЬНЕННЯ
Чи можна звільнити
вагітну? Мабуть, це найбільш хвилююче питання для багатьох жінок. Звільнення
вагітних з ініціативи роботодавця не допускається (ч.3 ст. 184 Кодексу законів про працю), крім випадків повної
ліквідації фірми. У такій ситуації роботодавець може звільнити вагітну жінку,
надавши їй інше робоче місце.
Аналогічна заборона на
звільнення поширюється на матерів-одиначок і жінок, які мають дітей віком до
трьох років (до 6 років — якщо за висновком лікарів дитина потребує домашнього
догляду). При цьому слід зауважити, що після закінчення строкового трудового
договору (п. 2 ст. 36 КЗпП), жінок
звільняють також з обов’язковим працевлаштуванням. Недотримання згаданої норми
або незаконне звільнення тягне за собою адміністративну або кримінальну
відповідальність.
Відповідно
до статті 38 Трудового кодексу, жінки можуть звільнитися
з роботи «за власним бажанням» без обов’язкового двотижневого відпрацювання.
Іншими словами, якщо заява працівниці про звільнення обумовлена неможливістю
продовжувати роботу в зв’язку з вагітністю або доглядом за дитиною,
роботодавець (власник підприємства) повинен розірвати трудовий договір у строк,
про який просить працююча жінка.
ВІДПУСКНІ ПІЛЬГИ І ГРОШОВІ ВИПЛАТИ
Відпускні
пільги для батьків надаються в межах соціальних відпусток, передбачених п. 4
ст. 4 Закону України № 504:
·
відпустка у зв’язку з вагітністю та
пологами, її ще називають «декретною». Надається на підставі медичного висновку
на 126 (70 днів до пологів і 56 після) або 140 календарних днів (при народженні
двох і більше дітей або ускладнених пологах). Оплачувана декретна відпустка
оформляється жінкам, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом,
починаючи з дня пологів. Про те, як правильно вирахувати декретні і на яку суму
виплат можна розраховувати — читайте в статті «Декретні виплати у зв’язку з
вагітністю та пологами»
·
відпустка по догляду за дитиною до 3 років
призначається після закінчення декретної і може неодноразово перериватися за
бажанням молодої мами. Підставою для виходу у відпустку є заява жінки з доданою
до неї копією свідоцтва про народження дитини. Оплата відпускних проводиться за
місцем проживання жінки органами соціального забезпечення. Більш докладно про
розмір фінансової допомоги на дітей і правила її отримання можна дізнатися зі
статті «Грошова допомога при народженні дитини»
·
відпустка по догляду за дитиною до 6 років
— в обов’язковому порядку дається батькам, чиї діти потребують домашнього
догляду (ст. 179 КЗпП України). Відпустка надається на термін, зазначений у
медичному висновку, але її тривалість не може бути більшою ніж до досягнення
дитиною шестирічного віку. Отримати відпустку можна тільки при пред’явленні
відповідної довідки про стан здоров’я дитини. У період цієї відпустки заробітна
плата не зберігається, трудовий стаж не зараховується, і фінансова допомога від
держави не виплачується. Однак посада за жінкою зберігається
·
відпустка у зв’язку з усиновленням
надається у вигляді одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних
днів (70 к.д. при усиновленні двох і більше дітей). Для оформлення даної
відпустки важливо дотримуватися часового проміжку. Іншими словами, отримати
відпускні пільги з усиновлення можна тільки при подачі заяви на відпустку не
пізніше 3 місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення
·
додаткова оплачувана відпустка на дітей
дається батькам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або
дитину-інваліда до 18 років; усиновителям, одиноким матерям (батькам),
опікунам. Тривалість додаткової відпустки становить 10 календарних днів без
урахування святкових і неробочих днів, а при наявності декількох з
перерахованих вище підстав — 17 к.д.
БЕЗКОШТОВНИЙ ВІДПОЧИНОК У САНАТОРІЇ
Право на отримання
безкоштовних (пільгових) путівок до санаторіїв та будинків відпочинку мають
вагітні жінки і працюючі матері, чиї діти не досягли 14 років або є інвалідами
(ст. 185 КЗпП). Для отримання путівки на реабілітаційне лікування в
санаторно-курортному закладі для себе або дитини необхідно мати виписку з
медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого і відкритий лікарняний
лист. Для працюючих вагітних жінок путівка до санаторію видається безкоштовно
(за рахунок Фонду соцстрахування) на 24 дні в період з 12 по 32 тиждень
вагітності.
ДЖЕРЕЛО: Юридичний портал України
Коментарі
Дописати коментар